24 лютого.
День, який змінив кожного з нас.
Ми навчилися цінувати прості речі: світло, тепло, ранкову каву без сирени, можливість подзвонити рідним та почути: «У нас усе добре».
Ми стали уважнішими одне до одного, більше допомагаємо, більше підтримуємо – іноді навіть одним повідомленням.
Сьогодні, 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, ми відзначаємо Національний день молитви за Україну – день духовної єдності народу.
День, коли слова мають особливу вагу.
День, коли молитва звучить глибше, ніж будь-коли.
У молитві є те, що не підвладне страху – віра.
У молитві є те, що сильніше за втому – надія.
У молитві є те, що народжує світло навіть у найтемніші часи – любов.
Ми молимось за наших захисників і захисниць.
За тих, кого вже немає з нами.
За поранених, полонених та зниклих безвісти.
За тих, хто втратив дім.
І за Перемогу та Мирне небо.
Пам’ятаємо. Боремось. Допомагаємо. Віримо.
Пам’ятаємо всіх, чиє життя забрала збройна агресія росії проти України.
Схиляємо голови перед усіма захисниками й захисницями України, які віддали своє життя за нашу свободу та незалежність.
Висловлюємо глибоку шану всім, хто щоденно стоїть на варті нашої свободи та незалежності!
Звернення Президента України в четверті роковини початку повномасштабного вторгнення росії в Україну: